А очі у Бога темніші від чорної ночі,
А очі у Бога світліші від ясного ранку,
А очі у Бога карають і світять з любов"ю,
А очі у Бога карають і гріють в стражданнях.
Ми, стомлені люди, бредемо смутним бездоріжжям,
МИ, зраджені другом, на Божу любов нарікаєм...
Ми, випрані болем, так рідко здіймаємо погляд
До синього Неба і в Божі вдивляємось очі...
А Він нас чекає безмежним і щирим прощенням,
А Він тихо плаче над кожним розбитим коліном,
Він дивиться в очі, Він дивиться в серце і душу,
Він погляд у натовпі вірний і чесний шукає.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поговори со мною... - Тамара Локшина Общаясь с людьми мы зачастую скрываем от них свои истиные чувства. В молитвенном разговоре с Богом, каждый из нас можем быть самим собой, не скрываясь и не одевая маскхалат. Он не осудит, всё поймёт, а самое главное, Он желает разговаривать с каждым из нас. Такое общение несёт с собой мир и покой.
